Практика «Шінрін Йоку» або повільна прогулянка в лісі
Нас часто наздоганяє втома, яка породжує роздратованість, депресію і агресію до оточуючих. Майже неможливо уявити життя без wi-fi, смартфона, ноутбука, фейсбука, інстаграму. Однак мозок часто не витримує перенасичення інформацією, а ще ж втома від роботи, погана екологію міста, порожні розмови з колегами, безлічі людей в автобусах або метро…. Після декількох років такого життя будь-який психолог діагностує цілий список психічних розладів, неврозів або й ще чогось.
Пропонуємо звернути увагу на один із досить цікавих експериментів, який започаткували в далекій Японії, але не так давно. Він отримав назву «Шінрін Йоку» (森林浴), в США він відомий як «Лісові ванни». Його 1982 р. започаткувало Міністерство сільського господарства, лісових угідь і рибного промислу Японії для того, щоб описати практику поліпшення фізіологічного та психологічного здоров’я людини за допомогою звуків, запахів і образів, які можна зустріти саме в лісі. Практичний вплив на організм і розум вивчався з часу його розробки в 1980-х роках, і результати показують зниження кортизолу, головного гормону, що бере участь у стресовому процесі, і зниження артеріального тиску. Крім того, практика сприяє покращенню концентрації уваги, підвищенню імунітету та посиленню метаболізму, серед інших емоційно позитивних ефектів. Також, рівень гормону серум адідопонектину збільшується – коли цей гормон є наявним в організмі у малій концентрації, то це впливає на ожиріння, тип 2 діабету, серцевосудинні захворювання, метаболичний синдром.
Кожне дослідження, що проводилося, показало зменшення стресу, збудженості, депресії, безсоння серед учасників. У Японії нині є 44 акредитованих лісів Шінрін Йоку.
Ідея «Шінрін Йоку» дуже проста «гуляйте серед дерев, а бажано в лісі та дихайте повітрям на повні груди». Головне відчувати все те, що відбувається з людиною під час її перебування в лісі. Тут варто звернути увагу на декілька наступних пунктів:
Прогулянка
Багато руху серед лісу. Сьогодні велика кількість людей мають сидячу роботу, що погано впливає на кровообіг, поставу та створює безліч інших проблем для нашого тіла. Звичайно прогулянка серед лісу дозволяє знизити стрес (через зниження кортизолу, гормону стресу в крові). Також знижується відчуття депресивних станів і таким чином покращується самопочуття. Наприклад можете порівняти і провести власний експеримент. Вийдіть на людну вулицю, зупиніться там в нерухомому стані на хвилин десять або п’ятнадцять, і ви відчуєте, як ваш мозок починає гірше утримувати факти в пам’яті, а самоконтроль тіла та емоцій знижується. В результаті ми стаємо імпульсивними і агресивними.
Збільшити сприйняття горизонту
Ми завантажуємо наш зір візуальною інформацією більше ніж того хочемо самі. Постійна реклама, знаки, яскраві кольори, втома від екрану ноутбуку або смартфону однозначно не приносить користі. Це розуміється на рівні здорового глузду. Тут можна сказати, що ми настільки завантажуємо зір, що перестаємо бачити, помічати щось важливе для нас. Ліс допомагає занурити погляд серед м’яких природніх кольорів дерев, сонячного проміння, трави або моху. Загалом зелений колір сприятливо впливає на людську свідомість, заспокоює її досить повільно і м’яко. Природні перешкоди, які виникають під час прогулянки в лісі, сприяють кращому аналізу ситуації, що досить позитивно впливає на розумову діяльність. Розвиваючи уважність, концентрацію і синхронізацію рухів нашого тіла.
Тактильні відчуття
Торкайтесь всього, що вам не зашкодить. Однак не варто шкодити тому до чого можуть дотягнутися ваші руки. Наша шкіра містить в собі приблизно 2 млн чуттєвих рецепторів, але ми дуже рідко «включаємо» дотик, так як уявні образи, візуальний контакт, зір панують над ним у нашому повсякденному житті. Найкраще це робити із закритими очима не підключаючи уяви.
Запах лісу
Наш нюх ще один орган відчуттів, який страждає від постійного навантаження урбаністичною реальністю. Кожний вдих, як і видих повинен нести в собі гаму природніх запахів, які варто намагатися розрізняти (солодкі, гіркі, від якого дерева чи квітки вони походять) і точно визначити, що саме їх створює. Оскільки за кожним із запахів ховаються образи, а отже, емоції. Головна суть, як і у попередньому пункті, – відчувати, а не думати.
Співпереживання
Навчитися співпереживати оточуючим живим організмам досить складне завдання. Не варто засмучуватися, якщо у вас не вийде це зробити з першого разу. Так само не всім вдається заспокоїти свою свідомість під час перших медитацій, навіть під керівництвом досвідченого вчителя. Однак потрібно намагатися зловити момент, що ви також частина лісу і ваше життя нічим не відрізняється від життя дерева або папороті.
Джерело: rellab.org.ua
