Телефонуйте нам: +38 (095)304-84-04 +38 (067)508-44-61
ru_RUuk

«Емоційна карта мозку» допоможе зрозуміти чому гнів схожий на щастя


Звідки в людині беруться почуття? Відомо, що за них відповідає наш головний мозок, – але в яких його областях народжуються ті чи інші емоції?

Провина і сором: скроневі долі

Нам легко зрозуміти, як пам’ять або рахунок можуть бути процесами, що протікають в головному мозку. Однак з почуттями все не так просто – частково тому, що в мові ми використовуємо фрази на кшталт «розбити серце» для опису смутку або «почервоніти» для опису сорому. І все ж почуття – це явище з області нейрофізіології: процес, що проходить в тканинах головного органу нашої нервової системи. Сьогодні ми можемо частково оцінити його завдяки технології нейровізуалізації.

Провина і сором: скроневі долі

У межах своїх досліджень Петра Міхель і кілька її колег з Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені недавно зробили серію МРТ-знімків. Вони прагнули знайти зони мозку, які відповідають за нашу здатність відчувати себе винуватими або присоромленими. Вчені з’ясували, що сором і провина, схоже, є сусідами по «кварталу», хоча для кожного з цих почуттів і передбачена своя анатомічна область.

Фахівці попросили учасників експерименту уявити, ніби вони відчувають провину та сором, і в обох випадках це активувало скроневі долі мозку. При цьому сором задіяв у них передню поясну кору, яка стежить за зовнішнім середовищем і повідомляє людині про помилки, та парагіпокампальну звивину, відповідальну за запам’ятовування сцен з минулого.Провина, у свою чергу, «включала» латеральну потилично-скроневу звивину і середню скроневу звивину – центр вестибулярного аналізатора. Крім того, у присоромлених людей починали працювати передні і середні лобові звивини, а у тих, хто відчував провину, активізувалися мигдалеподібні тіла (мигдалини) і островковая частка. Останні дві зони мозку входять у лімбічну систему, яка регулює наші базові емоції з серії «бий або біжи», роботу внутрішніх органів, кров’яний тиск та інші параметри.

Порівнявши МРТ-знімки мозку людей різної статі, вчені виявили, що у жінок вина торкалася тільки скроневі долі, а у чоловіків паралельно починали працювати лобові долі, потиличні долі і мигдалини – одні з найдавніших елементів мозку, які відповідають за відчуття страху, гніву, паніки і задоволення.

Страх і гнів: мигдалеподібне тіло

Під час внутрішньоутробного розвитку ембріона лімбічна система формується відразу після стовбура, який організовує рефлекси і пов’язує головний мозок зі спинним. Її робота – почуття і дії, які потрібні для виживання виду. Мигдалини – важливий елемент лімбічної системи. Ці області розташовуються поблизу гіпоталамуса, всередині скроневих доль, і активізуються, коли ми бачимо їжу, сексуальних партнерів, суперників, дітей, що плачуть і так далі.

Страх і гнів: мигдалеподібне тіло

Різноманітні реакції організму на страх – теж їхня робота: якщо вночі у парку вам здається, ніби за вами слідує незнайомець, і ваше серце починає шалено калатати, це відбувається завдяки активності мигдалин. Під час декількох незалежних досліджень, проведених у різних центрах і університетах, фахівцям вдалося з’ясувати, що навіть штучна стимуляція цих областей викликає у людини відчуття наближення неминучої небезпеки.

Гнів – це багато в чому теж функція мигдалеподібних тіл. Однак він разюче відрізняється від страху, печалі та інших негативних емоцій. Людський гнів дивний тим, що схожий на щастя: як радість і задоволення, він змушує нас рухатися вперед, в той час як страх або горе змушують відсторонитися. Як і інші емоції, гнів, злість і лють охоплюють найрізноманітніші ділянки мозку: адже щоб реалізувати їх імпульс, цьому органу потрібно оцінити середовище, звернутися до пам’яті і досвіду, відрегулювати вироблення гормонів в тілі  та зробити багато чого іншого.

Ніжність і турбота: соматосенсорная кора

У багатьох культурах смуток і потрясіння прийнято приховувати: наприклад, у британському англійською навіть існує ідіоматичний вираз «keep a stiff upper lip», яке означає «не видавати своїх почуттів». Проте нейробіологи стверджують, що з точки зору фізіології мозку людині просто необхідна участь інших людей.

Ніжність і турбота: соматосенсорная кора

«Клінічні експерименти показують, що самотність провокує стрес більше, ніж будь-який інший фактор», – розповідає німецький вчений, автор книги «Наука щастя» Стефан Кляйн. «Самотність – це тягар для мозку і тіла. Його результатом стає занепокоєння, безлад у думках і почуттях (наслідок роботи гормонів стресу) і ослаблення імунної системи. В ізоляції люди робляться сумними і хворими».

Одне дослідження за іншим показує, що дружнє спілкування корисне для людини фізично і духовно. Воно продовжує життя і покращує її якість. «Один дотик того, хто вам близький і заслуговує вашої довіри, полегшує печаль», – каже Стефан. «Це наслідок роботи нейромедіаторів – окситоцину і опіоїдів, – які вивільняються у моменти ніжності».

Нещодавно британським дослідникам вдалося підтвердити теорію корисності ніжностей за допомогою комп’ютерної томографії. Вони з’ясували, що дотики інших людей викликають сильні сплески активності в соматосенсорній корі, яка і так працює постійно, відстежуючи всі наші тактильні відчуття. Вчені прийшли до висновку, що імпульси, які виникають, якщо хтось ніжно торкається нашого тіла у важкі хвилини, пов’язані з процесом виокремлення з загального потоку критично важливих стимулів, здатних все для нас змінити.

Фахівці також помітили, що учасники експерименту переживали горе легше, коли їх тримав за руку незнайомець, і набагато легше, коли їхніх долонь торкалася близька людина.

Радість і сміх: префронтальна кора і гіпокамп

Коли ми відчуваємо радість, переживаємо щастя, сміємося або посміхаємося, в нашому мозку «запалюється» безліч різних ділянок. У процес створення й обробки позитивних емоцій залучаються вже знайоме нам мигдалеподібне тіло, префронтальна кора, гіпокамп і кора передньої островкової долі великого мозку, тому почуття радості, як гнів, печаль чи страх, охоплює весь мозок.

Радість і сміх: префронтальна кора і гіпокамп

У радісні моменти права мигдалина стає набагато активнішою за лівої. Сьогодні поширена думка, що ліва півкуля нашого мозку відповідає за логіку, а права – за творчість. Однак віднедавна ми знаємо, що це не так. Для виконання більшості функцій мозку потрібні обидві частини, хоча асиметрія півкуль існує: наприклад, найбільші мовні центри розташовуються зліва, в той час як обробка інтонації й акцентів більше локалізується праворуч.

Префронтальна кора – це кілька областей лобних долей мозку, які знаходяться в передній частині півкуль, відразу за лобовою кісткою. Вони пов’язані з лімбічною системою та відповідають за нашу здатність визначати свої цілі, будувати плани, досягати потрібних результатів, змінювати курс та імпровізувати. Дослідження показують, що в щасливі моменти у жінок префронтальная кора лівої півкулі активніша, ніж та ж область праворуч.

Гіпокампи, які знаходяться в глибині скроневих доль, разом з мигдалинами допомагають нам відокремити важливі емоційні події від незначних, щоб перші можна було зберегти в довгостроковій пам’яті, а другі – викинути. Іншими словами, гіпокампи оцінюють щасливі події з точки зору їх значимості для архіву. Кора передньої островкової долі великого мозку допомагає їм робити це. Вона теж пов’язана з лімбічною системою та найактивніше поводиться, коли людина згадує приємні або сумні події.

Хіть та любов: не емоції

Сьогодні людський мозок вивчають тисячі нейробіологів по всьому світу. Проте поки що науці не вдалося точно визначити, що таке емоція і почуття. Нам відомо, що більшість почуттів народжуються в лімбічній системі – одному з найдавніших елементів мозку. Однак, можливо, не все, що ми традиційно визнавали емоціями, дійсно є ними.

Хіть та любов: не емоції

Наприклад, жадання з точки зору фізіології мозку не схоже на страх або радість. Його імпульси формуються не в мигдалинах, а в вентральному стріатумі, який ще називають «центром винагороди». Ця область також активізується під час оргазму або поїдання смачної їжі. Деякі вчені навіть сумніваються в тому, що жадання – це почуття.

При цьому жадання відрізняється від любові, яка активує дорсальний стріатум. Цікаво те, що ту ж зону мозок задіює, якщо людина вживає наркотики і потрапляє в залежність від них. Проте в періоди закоханості ми виразно відчуваємо щастя, страх, гнів і смуток частіше, ніж в спокійні періоди, – а це означає, що любов, можливо, варто вважати сумою емоцій, бажань та імпульсів.

Переклад статті

Джерело: theoryandpractice

Поділитися:
Позначки
Платформа для онлайн навчання

Отримайте доступ до сучасної онлайн платформи (LMS) та організуйте для своїх співробітників доступ до онлайн курсів, онлайн тестів та отримуйте звіти про перебіг навчання.

Розробка онлайн тренінгів

Кожний тренінг ми можемо перетворити в електронний навчальний курс індивідуально для Вашої компанії. Дізнайтеся більше про онлайн навчання.