Телефонуйте нам: +38 (095)304-84-04 +38 (067)508-44-61
ru_RUuk
Новини 13.06.2016

Як швидко завершити конфлікт. Основні методи


Під завершенням конфлікту розуміється будь-яке його закінчення, припинення. Воно може бути результатом як взаємного примирення сторін, досягнення певного порозуміння між ними, так і поступового згасання протистояння або переростання його в інший конфлікт. Основна передумова завершення конфлікту – усунення об’єктивних і ослаблення суб’єктивних причин, що породили конфліктну ситуацію.

Конфлікти в значній мірі впливають на весь виробничий і управлінський процес в організації. Відомий вислів Генрі Форда: «Якби навчитися вирішувати конфлікти, то це дозволило б знизити собівартість автомобіля більше, ніж 25 років технічних нововведень».

Не завжди конфлікт може бути вирішений. Більш того, деякі конфлікти потрібно не вирішувати, а грамотно керувати ними, тому що можуть приносити користь.

1. Метод уникнення конфлікту

Це найбільш популярний метод управління. Його суть: сторони прагнуть уникнути конфлікту, «залишаючи сцену» економічно, фізично або психологічно. Рішення про застосування методу приймається дуже швидко. Метод використовується, коли конфлікт не потрібен, він не підходить до ситуації, що склалася в організації, або якщо витрати можливого конфлікту будуть дуже високі.

Серед інших причин застосування даного методу можна назвати:

  • тривіальність проблеми, що лежить в основі конфлікту;
  • тиск більш важливих обставин;
  • «охолодження» пристрастей;
  • збір додаткової інформації та уникнення прийняття негайного рішення;
  • ситуацію, коли предмет конфлікту лише опосередковано зачіпає суть проблеми або ж на інші, більш глибокі причини;
  • страх перед протилежною стороною;
  • невдалий час для конфлікту.

Типовою в ході застосування цього методу є наступна поведінка:

  • заперечується існування проблеми взагалі в надії на те, що вона зникне сама по собі;
  • затягується вирішення проблеми;
  • застосовуються пролонговані процедури для придушення конфлікту;
  • звертаються до існуючих бюрократичних і юридичних норм як основі вирішення конфлікту.

Метод не застосовують у наступних випадках:

  • важливість проблеми;
  • перспектива тривалого існування основ даного конфлікту, оскільки метод ефективний лише при швидкоплинних конфліктах;
  • коли втрата часу в перспективі призводить до втрати ініціативи та великих витрат.

Вважається, що результат конфлікту при використанні такого методу поміщається в схему «виграш – програш».

Різновидом методу «уникнення конфлікту» є метод бездіяльності. Його суть: ніяких дій не здійснювати взагалі. Даний метод виправданий в умовах повної невизначеності, коли неможливо прорахувати варіанти розвитку подій. Наслідки застосування цього методу передбачувані і можуть бути вигідними для конфліктанта.

2. Метод поступок і пристосування

Конфліктант йде на поступки за рахунок зменшення власних домагань. Даний метод використовується у випадках, коли:

  • конфліктант виявляє свою неправоту і коли йому корисніше прислухатися до пропозицій протилежного боку, тобто показати свою розсудливість;
  • предмет зіткнення важливіший для однієї сторони (тобто коли важливіше задовольнити запити іншого боку в ім’я майбутньої кооперації);
  • відбувається формування і накопичення стратегічного потенціалу для майбутніх спірних ситуацій;
  • існує явна перевага однієї зі сторін;
  • найбільш важлива стабільністьь.

Найбільш ймовірний результат застосування цього методу – «програш – виграш».

3. Метод згладжування

Використовується в організаціях, орієнтованих на колективні методи взаємодії, а також в країнах традиційного колективізму. Ефективний у випадках несуттєвих розбіжностей інтересів і умов, характерних для типових і звичних моделей поведінки людей в колективі.

Метод заснований на підкресленні спільних інтересів, коли відмінності применшуються, а загальні риси акцентуються: «Ми одна дружна команда, і не слід розгойдувати човен».

Ймовірний результат цього методу передбачає наявність двох варіантів взаємодії: «виграш – програш», «виграш – виграш».

4. Метод швидкого вирішення

Його суть: рішення по предмету і проблемі приймається в найкоротші терміни, майже миттєво. Даний метод використовується:

  • через ліміт часу для прийняття рішення;
  • коли одна зі сторін конфлікту змінює свою позицію під впливом аргументів іншої або в зв’язку з отриманням нової «об’єктивної» інформації;
  • коли обидві сторони бажають брати участь в пошуку більш прийнятних варіантів угод;
  • коли відсутнє явне (небезпечне) загострення конфліктної ситуації і тому немає необхідності в ретельному виробленні рішень.

Найбільш імовірним результатом застосування методу є формування моделі «виграш – виграш», але для цього потрібна взаємна згода сторін.

5. Метод сили

Його суть – в прагненні одного боку нав’язати іншій своє рішення. Даний метод застосовується:

  • коли необхідно швидка, рішуча дія (в умовах надзвичайних обставин);
  • в разі введення непопулярних рішень (дисциплінарних обмежень, зниження розміру зарплати);
  • у життєво важливих для організації обставинах;
  • коли одна зі сторін має свідомо більше ресурсів для вирішення конфлікту.

Ймовірними моделями поведінки при використанні цього методу є:

  • нав’язування стратегій типу «виграш – програш»;
  • використання конкуренції;
  • використання владних ресурсів;
  • вимога підпорядкування.

Важливим фактором, який впливає на результативність завершення конфлікту, є участь третьої сторони в його врегулюванні, або медіація.

6. Метод компромісу

Під компромісом розуміється такий вид угоди, в якому обидві сторони займають середні позиції в рамках наявних розбіжностей по предмету конфлікту. Його суть зводиться до управління конфліктом за допомогою досягнення угоди в ході безпосередніх переговорів сторін. Даний метод використовують, коли:

  • мети конфлікту досить важливі, але витрачати ще більше зусиль на його продовження або посилення немає необхідності;
  • опоненти діють з рівними зусиллями у взаємовиключних напрямках і мають прямо протилежні цілі;
  • необхідне досягнення тимчасових угод з комплексних проблем;
  • необхідне досягнення доцільних рішень в умовах обмеженого часу;
  • обидві сторони вважають, що їхні цілі можуть бути краще реалізовані за допомогою переговорів на основі угод типу «дай – візьми»;
  • ресурси конфліктантів обмежені;
  • результат типу «виграш – програш» небажаний.

Обмеження для застосування методу компромісу:

  • нереалістичність спочатку зайнятої позиції через її неадекватну оцінку;
  • прийняте рішення занадто аморфне і не буде ефективним;
  • в разі оскарження учасниками конфлікту прийнятих ними зобов’язань.

Переваги методу компромісу:

  • можливість визначення та вирішення спірних питань для обох сторін;
  • фокусування уваги на взаємних інтересах;
  • використання об’єктивного критерію в ході переговорів;
  • ведення переговорів на основі поваги гідності обох сторін;
  • розробка взаємовигідних рішень.

До недоліків можна віднести трудомісткість процесу пошуку компромісу. Результат компромісу – немає сторони, що відверто програла і немає явного переможця.

Джерело: reklamaster.com

Поділитися:
Позначки
Платформа для онлайн навчання

Отримайте доступ до сучасної онлайн платформи (LMS) та організуйте для своїх співробітників доступ до онлайн курсів, онлайн тестів та отримуйте звіти про перебіг навчання.

Розробка онлайн тренінгів

Кожний тренінг ми можемо перетворити в електронний навчальний курс індивідуально для Вашої компанії. Дізнайтеся більше про онлайн навчання.