Телефонуйте нам: +38 (095)304-84-04 +38 (067)508-44-61
ru_RUuk
Статьи 13.10.2016

Теорія контрактів: у чому суть відкриттів нобелівських лауреатів-2016


Третій рік поспіль нобелівські лауреати, нагороджені премією Ріксбанку Швеції, мають європейське походження. Естафету від попередніх призерів премії Ріксбанку Швеції – француза Жана Тіроля (2014 р.) та шотландця Енгуса Дітона (2015 р.) – цьогоріч прийняли фінн Бенгт Холмстрьом та британець Олівер Харт. Щоравда, обидва лауреати 2016-го більшість наукової кар’єри присвятили роботі в академічних центрах Сполучених Штатів Америки, що вкотре підтверджує провідні позиції цієї країни у розвитку не лише світової економіки, а й глобальної економічної думки.

2016 року премію пам’яті Альфреда Нобеля з економічних наук було надано за внесок у теорію контрактів. Бенгта Хольмстрьома та Олівера Харта заслужено вважають засновниками цієї дисципліни, яка суттєво поглибила і доповнила неокласичну та інституціональну теорію, наблизивши їх до реальних потреб держави та бізнесу.

Олівер Харт і Бенгт Хольмстрьом

Напрямки досліджень

Бенгт Холмстрьом після здобуття наукового ступеня у Стенфордському університені наприкінці 1970-х успішно розробляв теорії контрактів та стимулів економічної поведінки і став відомим з огляду на прикладне використання теорії контрактів у питаннях корпоративного управління, мотивації персоналу та формування корпоративної культури. Науковець, окрім активної академічної діяльності, консультував низку компаній та урядових установ, серед яких NOKIA, Pellervo Group, William M. Mercer Corporation, стархова група Tapiola, Daimler-Benz, McKinsey & Co., Northwest Airlines, Міністерство фінансів Фінляндії, Фінське бюро з питань конкуренції та інші.

Гарвардський професор Олівер Харт більш знаний як дослідник ролі структури власності та контрактних домовленостей у корпоративному управлінні. Науковець зробив найбільший внесок у теорію неповних контрактів, у яких неможливо достеменно визначити права та обов’язки сторін при настанні непередбачуваних ситуацій. Також Харт досліджував проблематику межі фірми, пов’язану із дилемою про необхідність вертикальної інтеграції: чи є сенс для компанії володіти своїми постачальниками. Іншими словами, яку частину опереційного циклу варто залишати в межах компанії, а яку віддати незалежним економічним суб’єктам на відкритому ринку. Нобелівський лауреат використовував свої теоретичні розробки як експерт з управління у компаніях Black and Decker v. U.S.A. та Wells Fargo.

Теорія

Контрактна теорія, якій присвятили своє життя цьогорічні нобелівські лауреати, залишається відносно новим напрямком економічної думки. Її цінність полягає у тому, що вона зуміла згладити низку недоліків та нереалістичних припущень стандартної неокласичної теорії та формалізувати ідеї старих інституціоналістів, котрі не дуже полюбляли математичні методи.

Так, теорія економічної рівноваги зі сторінок шкільних підручників часто абстрагується від нефінансових факторів, що притаманні економічній взаємодії в реальному житті. Наприклад, при вивченні попиту і пропозиції на ринку праці робиться припущення, що працівник може без проблем змінювати місце працевлаштування, якщо на суміжних ринках зростає заробітна плата; при вивченні ринку нерухомості припускається, що пошук квартири – це просте рішення оптимізаційного завдання – треба лише зібрати та оцінити всі варіанти за головними параметрами тощо.

На практиці все далеко не так, бо на формування цін впливають високі транзакційні витрати та видатки на пошук, а також ризик отримання продукту поганої якості, що суттєво звужує можливості вибору. Контрактна теорія, на відміну від традиційної неокласичної, враховує усі параметри нефінансового характеру, що містяться в кожній усній чи письмовій угоді і здатні суттєво впливати на рішення сторін.

З другого боку, контракти здатні істотно послабити конфлікт інтересів між учасниками економічної взаємодії, а тому набувають широкого розповсюдження та складніших форм у розвиненіших суспільствах. Що краще сформульовано умови договору, то більше стимулів і мотивів для усіх сторін отримати максимальні переваги від кооперації.

Нобелівські лауреати 2016 року зуміли суттєво збагатити новими інсайтами давню ідею побудови оптимальних контрактів, оформивши її у вигляді теоретичних моделей, за допомогою яких можливо конструювати і кількісно обчислювати вигоди та ризики різних типів економічних угод. Сучасна теорія контрактів базується на головних моделях, що формалізують ідеї інституціональної та інформаційної економіки, привнесені у світову науку попередніми лауреатами: Рональдом Коузом, Олівером Вільямсоном, Джорджем Акерлофом, Майклом Спенсом та іншими. Ознайомимося з найвагомішими моделями, котрі детальніше розкрито в конспекті лекцій Андрія Бремзена та Сергія Гурієва.

Модель асиметрії інформації

Труднощі у формулюванні контрактів часто пов’язані із різним розподілом інформації між учасниками угоди. Наприклад, менеджер краще розуміє істинний стан справ у компанії, ніж її міноритарний власник; новий працівник краще усвідомлює рівень своїх навичок, ніж роботодавець; боржник точніше знає свій фінансовий стан і наміри щодо повернення позики, ніж банк-кредитор. На основі такої інформаційної асиметрії виникає «принципал-агент конфлікт», коли агенти (менеджери, працівники, боржники) можуть зловживати недостатньою обізнаністю своїх принципалів (власників, роботодавців, кредиторів відповідно).

Проблема, яку вирішує теорія контрактів, полягає у тому, щоб виявити інформацію і запропонувати агентові оптимальний контракт, котрий враховував би його тип і водночас стимулював би агента до більшої добросовісності.

Принципал-агент конфлікт

Важливо усвідомлювати, що за умов неправильно складених контрактів одні типи агентів можуть видавати себе за інших. Так, якщо у договорі про найм не прописано необхідність диплому про відповідну освіту, збільшуються ризики найму фахівців без відповідної підготовки. Надмірно високі ставки у кредитних угодах можуть приваблювати шахраїв, котрі видаватимуть себе за доброчесних позичальників, оскільки все одно не мають наміру повертати позику.

Іншим прикладом можуть бути авіаквитки бізнес- та економ-класу, що в ідеалі мають продаватися двом категоріям клієнтів. Бізнесмени через часті перельоти цінують комфорт більше за гроші. Тоді як туристи готові заощадити за рахунок нижчого сервісу. За цих умов існує ризик, що авіакомпанія недоотримає доходи через схильність бізнесменів прикидатися туристами з огляду на нижчу вартість квитка. Тож для оптимізації вигоди авіакомпаніям доводиться коригувати умови контракту, суттєво знижуючи рівень комфорту в економ-класі. Це дає змогу підвищити ціну на бізнес-клас, не допустивши при цьому придбання любителями комфорту дешевших квитків.

Модель інформаційних сигналів

Модель інформаційних сигналів, хоч також базується на асиметрії інформації, передбачає можливість агента до моменту укладання контракту надіслати «сигнал» принципалові щодо себе, довівши йому свою приналежність до «вищого» типу: порядного позичальника, освіченого працівника, доброчесного страхувальника тощо. При наймі на роботу сигналом може слугувати диплом із високими оцінками, що свідчить про вищу продуктивність праці кандидата, причому сама спеціальність може мати навіть менше значення.

Модель морального ризику

Ця модель відрізняється від попередніх тим, що асиметрія інформації виявляється уже після укладання угоди. Агент вибирає стратегію дій, які важко контролювати принципалові. Наприклад, працівник знижує рівень зусиль, страхувальник починає недбало ставитися до застрахованого ним майна, а менеджери схильні приймати неоптимальні з погляду власників рішення. Це викликає у принципалів потребу закладати в умови контракту відповідні стимули для ефективної поведінки агентів у майбутньому.

Модель неповних контрактів

У неповних контрактах, на відміну від повних, які в чистому вигляді існують лише в теорії, неможливо повністю прописати дії сторін у майбутньому, оскільки неможливо все врахувати та передбачити всі варіанти розвитку подій. Олівер Харт зі своїми співавторами зумів розробити і формалізувати модель неповних контрактів, у якій, замість визначення дій сторін у майбутньому, визначається лише, хто саме із учасників матиме право остаточного голосу в ситуаціях, коли контрагенти не зможуть дійти згоди. Результати теорії неповних контрактів активно використовують на практиці під час визначення витрат і доходів від злиттів та поглинань, під час конструювання організаційних схем розподілу влади всередині корпорацій, надання опціонів замість компенсацій менеджерам, а також під час ухвалення рішень щодо приватизації провайдерів суспільних послуг.

Теорія контрактів: у чому суть відкриттів нобелівських лауреатів-2016

Практика

Наукові досягнення основоположників контрактної теорії застосовують для розв’язання широкого кола практичних проблем, оскільки більшість економічних відносин має договірну природу. Формальні та неформальні контракти наповнюють наше щодення життя: від оплати комунальних платежів до взаємин із колегами на роботі, від купівлі яблук на ринку до придбання авто. При цьому найбільшої ваги контрактна теорія набуває у сферах, критично залежних від асиметрії інформації, морального ризику, труднощів пошуку та оцінки якості товарів чи послуг. Наведемо приклади сфер найактивнішого застосування теорії контрактів.

Страхові контракти

Що краще для страхової компанії: продати дві страховки з франшизою 50% по 500 грн на місяць чи одну з нульовою франшизою у 1000 гривень? Та навіть якщо врахувати вищі витрати на обслуговування більшої кількості договорів, перший варіант однозначно вигідніший, адже нульова франшиза означає повне покриття збитків за рахунок страховика у разі страхового випадку. За таких умов повного гарантування клієнт може втратити стимул бережно ставитися до застрахованого майна, що підвищить ризик настання страхової події і призведе до більших виплат. Саме тому страховики надають перевагу франшизі.

Кредитні контракти

Кредитні контракти також визначають права на отримання платежів та ухвалення рішень у разі порушення графіку платежів, зокрема і перехід права власності на заставу. Вони формулюються так, щоб захистити права кредитора і при цьому заохотити позичальника дотримуватися умов договору. Як бачимо на прикладі страхового та кредитного договорів, у процесі конструювання умов контракту учасники можуть серйозно впливати на стимули і мотиви подальших економічних рішень, при цьому залучені грошові ресурси щодо контракту можуть лишатися сталими.

Трудові контракти

З метою утримання та мотивації працівників роботодавці формулюють численні умови трудових договорів. Одним із головних внесків Холмстрьома в теорію стало визначення алгоритму для оптимального методу укладання контрактів між акціонерами та топ-менеджментом з метою зниження ризику принципал-агент конфлікту. Науковець сформулював так званий принцип інформативності, що чітко визначає, якою мірою бонуси керівника мають бути прив’язані до результатів роботи компанії.

З одного боку, ми розуміємо, що затверджена в договорі залежність між результатами фірми (наприклад її прибутковістю) і додатковими бонусами керівництву стимулюватиме менеджерів до ефективної діяльності та демонстрації кращих показників. З другого боку, такі умови нарахування бонусів стимулюватимуть топів максимізувати короткотермінові прибутки за рахунок бухгалтерських маніпуляцій та накопичення ризиків у майбутньому. Теорія контрактів пояснює цей парадокс і надає шлях до рішення. Прибутковість фірми є лише одним із сигналів, який отримує власник від менеджерів, а тому він матиме велику цінність лише за умови, коли зіставляється із трендами на ринку. Простими словами, принцип інформативності сигналів Холмстрьома пояснює, як не платити менеджеру лише за те, що йому пощастило із хорошою кон’юнктурою ринку.

Досьє лауреатів

Бенгт Холмстрьом народився 1949 року у Фінляндії. Навчався в університеті Гельсінкі та Стенфорді. Науковий ступінь здобув у Стенфорді 1978 року. Викладав у Північно-Західному та Єльському університетах. Нині працює у Массачусетському технологічному інституті. Був президентом Економетричного товариства, членом ради директорів NOKIA. Сфери наукових досліджень: теорія контрактів, мікроекономіка, корпоративне управління, проблеми ліквідності під час фінансової кризи.

Олівер Харт народився 1948 року в Лондоні. Науковий ступінь лауреат здобув у Прінстоні. Був президентом Американської асоціації з права та економіки, віце-президентом Американської економічної асоціації. Працює професором економіки у Гарварді. Сфери наукових досліджень: теорія контрактів, теорія фірми, корпоративні фінанси.

Джерело: forbes.net.ua

Поділитися:
Позначки
Платформа для онлайн навчання

Отримайте доступ до сучасної онлайн платформи (LMS) та організуйте для своїх співробітників доступ до онлайн курсів, онлайн тестів та отримуйте звіти про перебіг навчання.

Розробка онлайн тренінгів

Кожний тренінг ми можемо перетворити в електронний навчальний курс індивідуально для Вашої компанії. Дізнайтеся більше про онлайн навчання.