Ефект Рінгельмана (Ringelmann effect), ефект соціальної ліні
Ефект Рінгельмана (Ringelmann effect), або ефект соціальної ліні – це груповий ефект у соціальній психології, один з механізмів функціонування групи, який полягає в тому, що зі збільшенням чисельності групи продуктивність її членів зменшується. Тобто індивідуальний внесок кожного з учасників групи зменшується в міру того, як розмір групи зростає.
Історія відкриття ефекту Рінгельмана
Ефект Рінгельмана став результатом серії класичних психологічних експериментів, проведених в 1927 році. Учасникам одного з експериментів, звичайним людям, пропонували підняти важкі речі певної ваги. Потім визначався максимальна вага речей, яка була під силу кожному учаснику. Далі людей починали об’єднувати в групи по дві, чотири, вісім і т.д. людини. Очікування були такі, що вага (наприклад, у 100 кг), яку змогли підняти двоє учасників, подвоїться при об’єднанні їх у групу (стане рівною 200 кг) або навіть перевищить суму показників кожного з учасників. У реальності ж виявилося, що двоє могли підняти тільки 93% від суми індивідуальних результатів, а для 8 учасників ця цифра і зовсім зменшилася до 49%. Результати експерименту з підйомом ваги були пізніше підтверджені досвідом з перетягуванням каната німецького вченого Отто Келера (Otto Keler), а також Б. Латейн (B. Lateyn) (феномен свідка, що не втручається, 1979 р.). Таким чином, Максиміліан Рінгельман (Maximilien Ringelmann) запропонував формулу, яка служить для визначення середнього індивідуального вкладу учасників групи різного розміру:
С = 100 – 7*(К-1),
де С — середній індивідуальний внесок учасників; К — кількість учасників групи.
Фактори ефекту соціальної ліні
Соціальна лінь, або втрата мотивації, проявляється у тому, що люди докладають менше зусиль, працюючи у групі, покладаючись на своїх колег при виконанні різних завдань. Хоча учасники групи зазвичай вважають, що викладаються повністю. Також може бути так, що учасник групи проявляє соціальну лінь ненавмисно.
Чинники соціальної ліні наступні:
— присутність індивідуальної відповідальності за результати праці. З підвищенням відповідальності соціальна лінь, навпаки, знижується;
— дружні відносини, згуртованість групи. Продуктивність учасників групи вища, якщо між ними встановлені дружні відносини;
— розмір групи, кількість її учасників. Соціальна лінь зростає разом зі збільшенням чисельності групи;
— міжкультурні відмінності. Групи, у складі яких присутні представники різних культур, більш продуктивні, ніж ті, що складаються лише з представників однієї культури;
— гендерний чинник. Жінкам властиво проявляти соціальну лінь у меншій мірі, ніж чоловікам.
Шляхи подолання ефекту Рінгельмана
Не можна однозначно стверджувати, що існує рішення, яке дозволяє подолати дію ефекту Рінгельмана при функціонуванні групи. Однак сьогодні пропонується безліч рекомендацій щодо поліпшення групової динаміки у боротьбі з соціальною лінню.
1. Знайдіть свій ідеальний розмір команди.
Дієвим правилом, яким керуються багато організаторів груп, є правило «2 піц». Команда не повинна бути більшою за ту, яку можна нагодувати двома піцами. Тобто група може складатися з 5-9 осіб (залежно від апетитів, звичайно). Перевищення кількості у 9 осіб свідчить про занадто великий розмірі групи.
2. Контролюйте чисельність групи.
У процесі виконання завдань розмір групи може змінюватися. Якщо не контролювати ці зміни, то група може збільшитися до небажаних, а отже, менш продуктивних розмірів.
3. Давайте членам групи відчувати свою важливість, ідентифікуючи їхній внесок у загальну справу.
Коли люди відчувають, що до їхніх ідей і пропозицій прислухаються, то вони готові докласти більше зусиль для досягнення спільної мети. При цьому слід чітко ідентифікувати внесок того чи іншого учасника у виконання завдання (наприклад, через виставлення оцінок). Якщо члени команди відчувають важливість власної ролі, свою незамінність, то вони будуть менш схильні до соціальної ліні і будуть менше покладатися на те, що колеги їх підстрахують.
4. Поставте перед групою чіткі цілі.
Якщо члени групи ясно бачать однозначну мету функціонування групи, то вони точно будуть працювати ефективніше за тих, хто давно втратив її з поля зору.
5. Підтримуйте мотивацію групи.
Мотивація важлива у групі будь-якого розміру. А якщо група ще й досить велика, то її наявність стає критичною. Загалом варто відзначити, що будь-яка група має потребу в гарній координації для подолання ефекту Рінгельмана. Для досягнення спільної мети буде недостатньо таланту і зусиль окремих членів групи, якщо у неї не буде хорошого керівника.
